ГІМНАЗІЯ МІСТА КИЄВА
.png){kind=small}
Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації
Історія гімназії
1962 р. - заснування середньої школи № 179 м.Києва.
Мова навчання - українська.
Починаючи з 1963-го, з кожним роком в школі стає більше на один клас, що навчається російською мовою.
З 1966-1967 навч. року мова навчання - російська.
1965 р.
1963 р.
1975 р.
Педагогічний колектив
1976 р.
Адміністрація школи
1977 р.
Педагогічний колектив
1977 р.
Педагогічний колектив
Моя школа - моє життя
Спогади про школу випускниці 1976 року, вчительки гімназії Денисюк Т.Г.
Ніколи не думала, що моя дорога до школи з вересня 1966 року затягнеться в часі
на 35 років. Саме стільки літ протоптую одну й ту ж стежину до моєї школи, а тепер гімназії № 179: 10 років ходила сюди ученицею, а решту – мамою і вчителькою…
Ще й досі пам'ятаю той день, коли директор школи зачитував спискипершокласників, які, почувши своє прізвище, підходили до своєї першої вчительки.В кожному класі по 45 учнів, бо школа народилася майже одночасно з мікрорайоном п`ятиповерхівок. Вже вишикувались учні 5-ти класів, а мого прізвища ще не назвали… Очі вже потонули в сльозах: "Невже не зарахували?”- майнула думка. І ось нарешті – я в 1-Є класі! Нас теж 45, я в середині списку.
4-Є клас біля старого входу до школи.
Класний керівник - Фірсова Маргарита Олександрівна.
До початку 70-х років школа мала одне приміщення (зараз гімназія), де проходило навчання в три зміни: 1-4кл. – 1 зміна з 8.30, 5-7кл.- 2 зміна з 12.30, 3 зміна – з 14.00. Суттєво зменшив навантаження на школу новий чотириповерховий корпус молодшої школи – ми стали вчитися в дві зміни. Тільки 1974 року частина класів перейшла в нову школу № 15. Дев'ятих і десятих класів стало по три, всі тепер вчилися в одну зміну. З'явилася простора їдальня (кафе "Космос”), два спортивні зали, друга теплиця, "автоклас”, тир, нові майстерні…
8-Є клас у шкільному дворі. Травень 1974 р.
Класний керівник - Любченко Лідія Семенівна
Тепер ми, старшокласники, стали впорядковувати пришкільну територію – садити парк ім.М.Островського. З 1975 року зеленіє він перед центральним входом гімназії №179.
І тепер, ідучи до школи на роботу, я неначе вітаюся зі своїм парком, своїм дитинством. До речі, не тільки я. Ходять на роботу до своєї школи її випускниці: Швидак Л.А.,Старжевська І.М., Драгунова Г.В., Коліуш В.Є., Сміян К.В., Гринь(Манжос)І.О., Аметова (Передерій) О.В. Хочеться думати, що хтось із колишніх випускників ще приєднається до нашої шкільної родини.
З однокласниками на сходах оновленої школи. 1975р.
Закладання парку. 1974-1975 навч.рік.
1991 р. вже немає теплиць, автокласу, але є парк, мої вчителі, і я повертаюсь до своєї школи. Тоді ще працювали вчителі-ветерани: Осадчий І.П., Жолкевич Л.А., Фролова Т.П.
Ветерани школи (другий ряд): Мальгінова М.М.,
Ярош В.К., Жолкевич Л.А., випускниці-вчителі:
Паламарчук Л.В. (1978 р.), Денисюк Т.Г.(1976 р.)
на випуску 2006 року.
Після останнього дзвоника
в каб. 215
